Кубок “Золотої осені” вперше покидає Ужгород

 Рекордну кількість більярдистів зібрав відкритий чемпіонат міста Ужгород, який більш відомий як «Золота осінь». Цьогоріч змагатися зібралося аж 38 охочих любителів і професіоналів кия та кулі. Основний кістяк змагань склали МС з Волині Станіслав Тимчій, львівський КМС Ігор Мартин, трускавецький «Робот» Андрій Плешко, а також гравець з Бучача, що нині представляє Львів, Віталій Калявський. Не втратили нагоди позмагатися і гравці з Тернопільської та Івано-Франківської областей. За усіма показниками цього року в Ужгороді побитий рекорд. Сподіваюся, що в 2020 році цифри зростатимуть.

Змагання проводилися за вже улюбленим форматом спортсменів у два етапи: кваліфікація в групах та стадія плей-оф, де ігри ведуться на вибування. Нині гравців було розбито на 8 груп, в шести змагалися по п’ять спортсменів і у двох – по четверо. В більших групах далі проходили три більярдисти, в менших – два. Отже, кваліфікація відсівала 16 учасників, залишаючи 22 з 38.

У першій групі найкращого визначила контра між Віктором Безегою та Андрієм Плешком. Перемогу і першу стрічку здобув Безега, а Плешко фінішував другим. Третє прохідне місце виборов Ігор Котик з Чернівців. Тріо переможців залишили позаду ковельчанина Леоніда Гуменюка та місцевого Даніеля Шеремету.

Друга група підкорилася Вадиму Гуцулу з Чернівців, який став єдиним, хто виграв усі матчі з «сухим» результатом. Господар поля Сергій Король зайняв друге місце, а Тарас Фуканчик зі Львова – третє. Поза боротьбою залишився представник Волині Дмитро Книш та місцевий Артур Зелінко, який зовсім не прийшов на змагання.

Без особливих труднощів Ігор Мартин, один з фаворитів боротьби, переміг в третій групі, де позаду залишив Іллю Ісаєнка та Володимира Коротю. Попри поразки, цьому дуету випало грати в плей-оф.  Черговий дует Волинь-Закарпаття в обличчях Олега Трохимовича та Василя Шеремети покинув боротьбу.

У четвертій групі перше місце знову опинилося у чернівецького спортсмена – Ігора Штефанюка. За ним розмістилися Тарас Просинюк з Чорткова та керівник львівського більярду Олександр Білевич, який, до слова, приймає участь у турнірах вкрай рідко, та баталії в «Buffalo Ungvar» не оминає майже ніколи. Саме це тріо і зайняло місця в плей-оф, не пропустивши далі Олександра Шарова та Віктора Кирлика.

П’ята група зібрала лише чотирьох учасників. Тут перемога дісталася ветерану з Чорткова Миколі Зимаку, а друге місце виборов Джон Сурмай, який мав рівні показники з волинянином Віктором Бабенком. Можливість пройти далі визначалась результатом особистої зустрічі, де, на жаль для волинських вболівальників, перемогу здобув Сурмай. Разом з Бабенком боротьбу в турнірі завершив Роман Мотовиляк з Борислава.

Єдиний майстер спорту на турнірі – Станіслав Тимчій – боровся в шостій групі і одержав в ній перше місце. З другого-третього вийшли в фінальну стадію місцеві більярдисти Валерій Бабидорич та Євген Драгула. Не довелося святкувати перемогу Махіру Рзаєву та Владиславу Мартинюку, які склали киї.

Решта п’ять вільних місць розігрувалась в сьомій та восьмій групах, де далі пройшли Олег Янковський, Віталій Калявський, Самір Ібрагім, Богдан Михальчук та Василь Дешко. Квартет Леміш, Кісак, Федорук та Белоєнко не продовжили турнірну боротьбу.

Переможці групового етапу отримали вільні клітинки посіву в основній сітці та розпочинали фінальний етап з 1/8 фіналу. Віталій Калявський та Ілля Ісаєнко без жодних проблем здолали своїх суперників Володимира Коротю та Тараса Фуканчика відповідно з «сухими» перемогами. Сергій Король виграв матч проти Олександра Білевича з впевненим рахунком 4-1. У закарпатському дербі Самір Ібрагім обіграв Джона Сурмая (4-2), з тим же результатом Тарас Просинюк виграв в Євгена Драгули. Єдиний контровий поєдинок, що завершився в сьомій партії, виграв Ігор Котик, який залишив позаду місцевого Валерія Бабидорича.

Фаворити в матчах за вихід до чвертьфіналів з легкістю обіграли своїх опонентів. Андрій Плешко розгромив Олега Янковського, Віталій Калявський – Богдана Михальчука, а Ігор Котик – свого тезку та земляка Штефанюка. Результати матчів – 4-0. В цьому ж турі прогриміла чи не найбільша сенсація: Ілля Ісаєнко, переселенець з Ясинуватої Донецької області, який нині мешкає в Івано-Франківську, у вирішальній партії обіграв беззаперечного фаворита Станіслава Тимчія. Проти ще одного претендента на кубок вправно зіграв Сергій Король, який не залишив шансів Ігору Мартину (4-2). В чортківському дербі між Тарасом Просинюком та Миколою Зимаком перемогу над досвідом здобула молодість: Просинюк пройшов далі (4-1). Замкнули вісімку найсильніших Вадим Гуцул та Віктор Безега. Боротьбу в ¼ продовжили такі пари:

  • Вадим Гуцул (Чернівці) – Андрій Плешко (Трускавець);
  • Ігор Котик (Чернівці) – Ілля Ісаєнко (Ясинувата);
  • Сергій Король (Ужгород) – Тарас Просинюк (Чортків);
  • Віктор Безега (Ужгород) – Віталій Калявський (Львів).

Першим до півфіналу пройшов Сергій Король. У матчі проти Тараса Просинюка він віддав супернику першу партію, але далі повністю домінував біля столу. В результаті Просинюк не зміг більше виграти жодної партії, а Король відсвяткував перемогу (4-1). До Короля згодом приєднався Ігор Котик, який здолав Іллю Ісаєнка, що нашумів у попередньому турі гучною перемогою. Результат матчу аналогічний попередньому: 4-1 на користь Котика.

Майже паралельно стали відомі ще двоє призерів турніру. Віталій Калявський у напруженій боротьбі з Віктором Безегою здобув перемогу з рахунком 4-2. Разом з ним Вадим Гуцул дуже впевнено обіграв Андрія Плешка (4-1).

Півфінальний матч між Сергієм Королем та Віталієм Калявським пройшов за переваги останнього. Сергій впевнено розпочав перемогою в стартовій партії, та цим лише підняв мотивацію Калявського, який зрозумів, що розслаблятися не варто, і виграв усі чотири партії поспіль та став першим фіналістом.

Чернівецьке дербі паралельного півфіналу розпочалося з пристрілки Вадима Гуцула та Ігора Котика: гравці обмінялися партіями. Далі боротьба точилася практично до останньої кулі, та в ендшпілі краще грав Гуцул, що дозволило йому спочатку вирватися вперед, а згодом і подвоїти перевагу (3-1). П’ята партія була затяжною, в результаті якої сильнішим виявився Вадим, що склав пару Віталію Калявському у фіналі з рахунком, аналогічним попередньому матчу.

У головному поєдинку турніру Віталій Калявський швидко здобув впевнену перевагу і повів з рахунком 2-0. Вадим Гуцул взяв перерву, після якої дещо активізувався і повів у партії за кулями 6-1, та цього виявилося недостатньо: Віталій Калявський кинувся в погоню і завершив її підходом в чотири кулі, в результаті чого потроїв рахунок. В четвертій партії вирішилась доля турніру і став відомий переможець. Віталій Калявський впевненим підходом забив шість куль, а потім зіграв ще дві, які й привели його до перемоги.

Кубок «Золотої осені» вперше за три роки покидає Ужгород. Вітаю переможця та призерів, а організаторам бажаю наснаги в організації наступних традиційних більярдних першостей.

P.S. В моєму прогнозі Віталій Калявський зіграв не лише як фіналіст (у моєму варіанті), а й як переможець. А помилитись змусили чернівецькі більярдисти, яких через незнання розкладу сил я не взяв до уваги, в чому добряче «промазав». Відтепер беру на олівець чернівецьких гравців Гуцула, Котика і ясинуватського франківця Ісаєнка.

 

За матеріалами ресурсу: Більярд – блог Павла Будчика

Залишити відповідь