Третій «George’s Cup»: короткий екскурс в історію та очікування

П’ять днів залишилося до початку події, на яку чекає, безперечно, кожен любитель більярду на Волині. Так-так, я пишу про «George’s Cup-2019» – турнір, який вже став традиційним тут, адже цьогоріч буде проводитися втретє поспіль.

Започаткували Кубок у 2017 році, коли більярд у регіоні почав відновлюватися. Комерційний турнір з хорошим депозитом від клубу (тоді ця сума становила 10 тисяч гривень) та постійним спонсором «Bayadera Group» (віскі «Johnny Walker») привертав увагу багатьох гравців, тож «George’s Cup», приурочений до відкриття більярдної, зробили закритим – лише для гравців з Волині. З 44 учасників більшість склали місцеві більярдисти, з ними разом зіграли також спортсмени з Ковеля та Ківерець. Боротьба тоді відбулася за європейською системою у сітці до двох поразок. У фіналі дебютного Кубку зустрілись місцеві зірки: один з двох волинських майстрів спорту Станіслав Тимчій та відомий своєю кладкою Владислав Грановський. З впевненим відривом 5-2 перемогу здобув Тимчій. Срібну медаль приміряв Грановський, а на третій сходинці п’єдесталу опинились Андрій Кобилинський та Богдан Михальчук.

У 2018 році «George’s Cup» непогано проапгрейдили в плані формату проведення. Для залучення більшої кількості учасників та популяризації більярду змагання провели в дві стадії: груповий етап та плей-оф. Також турнір змінив статус на відкритий, що привернуло увагу багатьох гостей з західного регіону. Призовий фонд залишився незмінним: до внесків було додано 10 тисяч гривень. Всеукраїнська географія розширилась на Львівську, Закарпатську, Рівненську та Житомирську області. До більярдного руху серед місцевих приєдналися гравці з Володимира-Волинського. Так змагання зібрали 47 учасників. Прямий ефір з місця проведення організували друзі зі Львова та Ужгорода.

Коло претендентів на перемогу в 2018 суттєво збільшилося. Підняти трофей над головою могли щонайменше п’ятеро гравців, які, на мою думку, були фаворитами. Один з них – Олександр Сайков – через хворобу дитини змушений був покинути боротьбу вже в перший турнірний день. Ігор Мартин, Станіслав Тимчій, Владислав Грановський та Богдан Кривко – будь-хто з цього квартету міг перемогти. Та перед тим, як озвучити ім’я переможця, варто згадати чвертьфінал, який запам’ятався усім, а особливо Станіславу Тимчію. В боротьбі проти Романа Лазаровича місцевий лідер більярду без проблем взяв три стартові партії в матчі до трьох перемог, після чого, мабуть, розслабився і дав супернику грати. Зловивши «свояка», Лазарович відіграв відставання і перевів матч у контру. Влучний постріл з розбою і ще пара стандартів з руки – Лазарович змусив Тимчія нервувати. Близько 20 хвилин відіграшів проти любителя з Володимира-Волинського – на таке мало хто очікував, але факт залишається фактом. Зібравши кулі біля кутової лузи, Тимчій пішов на авантюрний удар через довгий борт і влучив у ціль, після чого довів матч до перемоги. В півфіналі вже без проблем він здолав минулорічного фіналіста Владислава Грановського (5-1). Паралельно у львівському дербі Ігор Мартин просто блискавично зняв з дистанції Богдана Кривка з рахунком 5-1. Пригадуючи той матч, сміливо назву його одним з кращих, які я бачив у грі Ігора. У фіналі Станіславу Тимчію не вдалося захистити титул. Ігор Мартин зіграв сильніше (перемога 6-4) і забрав кубок до Львова – туди, звідки їх завжди «цупить» наш Волинський майстер спорту. Повний огляд боротьби 2018 року читайте за посиланням: https://billiard-ua.blogspot.com/2018/10/blog-post_17.html.

Розвиток більярдного руху у Луцьку в 2019 році суттєво пішов вгору, тож протягом сезону ніщо не віщувало біди – третій «George’s Cup» мав відбутися за попередніми умовами. Але в клубі сталися зміни: Юрій Король пішов з посади директора, а нове керівництво не погодило депозит «від Жоржа». Ледве вдалося домовитися про те, щоб розіграти 100% вступних внесків, що вже поставило під загрозу участь багатьох гравців зі Львова та Ужгорода. Також турнір вирішили «втиснути», не побоюся цього слова, у два дні. Груповий етап зі щонайменше 40 учасниками, які, вірю, все ж приїдуть зіграти, завершиться пізно вночі, якщо не на ранок. Отже, через п’ять днів стане відомо, яким буде цьогорічний, третій «George’s Cup». Попередньо маю інформацію, що Ігор Мартин не буде захищати свій титул у зв’язку з сімейними обставинами. Також не буде Олександра Сайкова, який нині проживає закордоном. Очевидно, Олександр Білевич залучить львів’ян до поїздки, адже виступатиме як суддя на змаганнях. Під питанням гравці з Ужгорода, але все ж є надія, що попри такі «сюрпризи» від клубу Сергій Король з місцевими більярдистами відвідають Луцьк наступного вікенду. Ще знаю, що гратиме Ілля Ісаєнко, який зіпсував настрій Станіславу Тимчію на «Золотій осені-2019» кілька тижнів тому. Отож, Станіслав матиме змогу взяти реванш за поразку в Ужгороді, якщо жереб зведе їх протягом турнірної боротьби.

Попри таку невизначеність, основним претендентом на перемогу, безперечно, стає місцевий майстер спорту, а як буде – всі відповіді отримаємо вже в наступну неділю. Запрошую усіх долучитися до змагань. Прямий ефір буде організований мною та Олександром Білевичем, отож, подивитися боротьбу буде змога на каналі Більярдного блогу Павла Будчика та Більярдньюс в YouTube.

На сьогодні в протоколі попередньої реєстрації лише п’ятеро охочих, тож не баріться – реєструйтеся онлайн за посиланням: http://www.llb.su/t/3602013

Залишити відповідь